Оператор варіанту

При написанні програми не рекомендується використовувати багаторазово вкладені один в один умовні оператори – програма стає громіздкою і її важко читати. Вважається, що число рівнів вкладення не повинно перевищувати двох-трьох. Однак на практиці часто зустрічаються задачі, в яких необхідно перевіряти досить багато умов і, в залежності від результату перевірки, виконувати ті чи інші дії. Для реалізації цих цілей і використовують оператор варіанту.

Оператор варіанту є узагальненням умовного оператора і дає можливість виконати одну з декількох дій в залежності від значення деякого виразу.

Оператор варіанту має наступну структуру:

Селектор варіанту – змінна або вираз будь-якого скалярного типу, крім real.

Мітка варіанту – константа, тип якої збігається з типом селектора варіанта (усі мітки варіанту мають бути різні!).

Якщо одному оператору в операторі варіанту відповідають кілька міток, то вони перераховуються через кому.

Якщо мітки деякого оператора належать якому-небудь діапазону, причому без пропусків, то їх можна вказати так, як це зроблено в наведеному нижче прикладі.

Приклад:

Оператор варіанту виконується наступним чином. На початку, обчислюється значення селектора варіанта, а потім вибирається для виконання той оператор, перед яким стоїть позначка, що має дане значення. Після – виконується наступний за ключовим словом end оператор.

Якщо відповідної мітки немає, то виконується оператор після ключового слова else. Потім відбувається перехід до першого оператора, що стоїть після оператора варіанту.

Присутність в операторі варіанту елемента else – не обов’язкова.

Якщо відповідної мітки немає, а конструкція else опущена, то відбувається перехід до першого оператора, що стоїть після оператора варіанту.

Завдання: Скласти програму WeekDay. Програма в залежності від зазначеного номера дня тижня виводить його назву.