Введення в мову програмування Pascal

Мова програмування Pascal була розроблена швейцарським вченим Ніклаусом Віртом у 1970 році, як мова із строгою типізацією та інтуїтивно зрозумілим синтаксисом. У 80-ті роки найбільш відомою реалізацією мови став компілятор Turbo Pascal фірми Borland, а в 90-ті йому на зміну прийшло середовище програмування Delphi, яке стало одним з найкращих середовищ для швидкого створення додатків під Windows.

Delphi, ввела в мову Паскаль ряд вдалих об’єктно-орієнтованих розширень, оновлена мова отримала назву Object Pascal. З версії Delphi 7 мова Delphi Object Pascal стала називатися просто Delphi. З альтернативних реалізацій Object Pascal слід зазначити багатоплатформений open source компілятор Free Pascal.

Мова програмування PascalABC (далі Pascal) – це мова Pascal нового покоління, що включає в себе всі можливості стандартної мови Pascal, розширення мови Delphi Object Pascal, ряд власних розширень, а також ряд можливостей, які забезпечують її сумісність з іншими .NET-мовами. PascalABC є мультіпарадігменною мовою – на ній можна програмувати в різних стилях: структурне програмування, об’єктно-орієнтоване програмування, функціональне програмування.

Основні поняття мови PascalABC.

Алфавіт мови.

Алфавіт мови – це фіксований для даної мови набір основних символів, з яких повинен складатися будь-який текст на цій мові. Ніякі інші символи не допускаються!

Алфавіт алгоритмічної мови Pascal включає в себе:

  • великі (A … Z) та малі (a … z) букви латинського алфавіту
  • цифри: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0
  • спеціальні символи: + – * / = <> { } [ ] , . : ; ^ @ $
  • пари символів: <=>= := .. (‘ ‘)

Ідентифікатори.

Паскаль – програма, яка реалізує процес обробки даних, оперує з різними типами даних, на які необхідно якимось чином посилатися. Для цього програмним об’єктам даються індивідуальні імена та опис тих чи інших дій над об’єктами в термінах їх імен. Роль таких імен і виконують ідентифікатори.

Таким чином, ідентифікатори використовуються для позначення: міток, констант, типів, змінних, процедур, модулів, програм…

Ідентифікатор – це будь-яка кінцева послідовність літер, цифр і символу підкреслення, яка починається з букви.

Будь-які інші символи в ідентифікаторах не допускаються! Довжина ідентифікатора не повинна перевищувати 128 символів. Ідентифікатор не повинен збігатися по написанню ні з одним ключовим словом Паскаля.

Великі і малі літери в ідентифікаторах при роботі програми не розрізняються. Вони використовуються на ряду з символом підкреслення для поліпшення зручності читання програми. Рекомендується використовувати мнемонічні імена, розділяючи смислові складові великими літерами або символом підкреслення.

Приклади:
  • Error_Code, Version_Number, KeyPress.

Змінні.

Дані, що обробляються програмою, можуть мати постійне значення в процесі виконання програми і тоді вони можуть бути описані як константи, в іншому випадку їх описують як змінні.

Змінна має фіксоване ім’я, задане у вигляді ідентифікатора, фіксований тип і змінне значення, яке отримує вже в процесі виконання програми. Це значення змінна зберігає доти, поки вона не отримає нове значення. При цьому попереднє значення змінної безповоротно втрачається.

Оператори.

Під операторами в мові Pascal мають на увазі опис дій над даними. Кожен оператор є закінченою фразу мови і означає якийсь цілком закінчений етап обробки даних.

Розрізняють два типи операторів:

  • оператори обробки інформації;
  • оператори, які керують роботою програми в часі.

Коментарі.

Будь-який текст, що поміщається в програму для її пояснення називається коментарем. Компілятор не сприймає коментарі – вони призначені для поліпшення розуміння програми. Для відділення тексту програми від тексту коментарів останні беруться у фігурні дужки {коментар}, якщо це один рядок можна поставити стандартні //.

Загальна структура програми на мові Pascal.

Програма на мові Pascal складається з таких частин:

  • заголовок програми;
  • опис використовуваних даних, процедур і функцій;
  • опис операторів – дій, які повинні бути зроблені над даними.

Програма на мові PascalABC має наступний вигляд:

  • Program ім’я_програми;
    // заголовок програми
  • uses
    // розділ для підключення стандартних бібліотек функцій
  • розділ описів
    // розділ де визначаються усі використовувані в програмі дані
  • begin
    // початок розділу опису операторів
    • оператори
  • end.

Запис програми на мові Pascal являє собою строго лінійну послідовність символів, не допускається використання верхніх і нижніх індексів, раціональні дроби повинні бути записані через косу дробову риску (/). Кожна конструкція на Pascal повинна закінчуватися крапкою з комою (;). В кінці програми ставиться крапка (.).

Заголовок програми.

Ім’я програми повинно бути унікальним, ніде більше не використовуватися і бути складеним за правилами, загальним для всіх ідентифікаторів. Вибирати ім’я програми слід так, щоб воно несло якомога більше інформації про призначення самої програми, так само можна забезпечити заголовок і коментарями. У PascalABC заголовок програми не обов’язковий.

Заголовок має наступний вигляд:

  • Program ім’я_програми;

Приклад:
  • Program WekDay; Program MinMax; Program Calculator.

Підключення стандартної бібліотеки функцій.

Для використання функцій із стандартної бібліотеки необхідно виконати її підключення. Ця операція здійснюється за допомогою директиви Uses.

Підключення бібліотек у програмі:

  • Uses ім’я_бібліотеки_1, …, ім’я_бібліотеки_n;

Приклад:
  • Uses Crt, GraphABC.

Uses – ключове слово Pascal, що використовується для вказівки підключення бібліотек. Якщо бібліотека не підключена, то спроба звернутися до її функцій призведе до помилки.

В мові Pascal є набір стандартних бібліотек:

  • Ctr – для роботи з текстовим екраном;
  • GraphABC – для роботи з графічним екраном

Тіло програми.

У тілі програми міститися опис та визначення всіх використовуваних в програмі даних, воно складається з шести розділів, розташованих в наступному порядку:

  • розділ міток;
  • розділ констант;
  • розділ типів;
  • розділ змінних;
  • розділ процедур і функцій;
  • розділ операторів.

Будь-який розділ може бути порожнім. У розділах 1 – 4 визначаються дані які обробляються в програмі. Розділи 5 і 6 містять алгоритми обробки даних.

Приклад програми на мові Pascal.

  • Program Hello_World;
  • begin
    • write ('Hello World');
      // write – оператор виводу
    • end.